Пригоди краплинки води

                                       Твори учнів 3 – Б класу

                                                      17.02.2017р.

   Одного разу зустрілися Краплинка і Жук-Олень.

-         Давай прогуляємось – сказав Жук.

-         Ні, я не можу гуляти під сонцем – відповіла краплинка.

На ці слова Жук-Олень образився. Та Краплинці стало шкода його, і вона згодилася піти на прогулянку.

  Через декілька хвилин Жук зрозумів, що Краплинки немає. Він кинувся шукати її, але не знайшов.

   Почався дощ. Жук сховався під листком. Коли виглянуло сонце, він знову почав шукати Краплинку… і знайшов.

-         Де ти була? – запитав він.

-         Мене забрало сонце, а коли пішов дощ – я повернулася.

   Ось так Жук-Олень зрозумів, чому не хотіла Краплинка гуляти.

                                                                                                           Руснак Руслана

   Падав дощ. Краплинка води упала на листок. Повз летів жук. Побачив краплину та й питає:

-         Ти хто така?

-         Я Веселинка.

-         Гаразд. Я Жук-Олень. Запрошую тебе в гості.

   Тим часом почало припікати сонце і краплинка почала випаровуватись. Жук зрозумів, що її треба рятувати. Взяв Веселинку на руки і заніс в прохолодне місце. Краплинка була вдячна за порятунок і не знала, як віддячити жукові.

-         Як вона може віддячити?

                             Лупшак Федір

На квітучій галявині, там де яскраво світить сонечко, зустрілися Жук-Олень і Краплинка. Жук-Олень попросив:

-         Розкажи, де ти подорожувала?

-         Я була в багатьох місцях – відповіла Краплинка. Подорожувала річкою, з сильною течією. Допомагала деревам, квітам, кущам. Ще людям допомагала…

-         Чим? – не втримався Жук.

-         Завдяки мені, їх не мучить спрага. Я напоюю і їх тварин.

-         Завдяки тобі вся жива природа щаслива – задумливо сказав Жук.

                                                                                                 Мряна Марія

  

  Колись давно краплинка води розповідала жукові про свої пригоди.

-         Я бувала у Карпатах. Там високі гори, стародавні будинки. А ще була на Південному полюсі – там пінгвіни, тюлені і морські слони. А на Північному полюсі – білі ведмеді, морські котики, касатки.

   Жук-олень спитав:

-         Як ти туди потрапила?

-         Мені допомагали братик Океан та молодша сестричка Ріка – весело відповіла краплинка.

                                                                                              Геф’юк Богдан

   Летить краплинка у хмарці. А у горах настає осінь, вода стає холодною. Краплинка відчуває, що ось-ось впаде. Повз пролітав жук-олень і краплинка захотіла йому похвалитися:

-         Я можу впасти з хмаринки, можу розтектися…

Жук був дуже освічений і продовжив:

-         Ти не маєш ні запаху, ні смаку, ні форми. Ти можеш випаруватися, а потім стати знову краплею. Тебе люблять всі на світі…

   Краплинка не дослухала, бо впала в річку. Пливучи за течією думала, що не погано було б ще поговорити з цим розумним жуком.

                                                                                                           Айбен Роман

  

Одного разу в лісі падав дощ. Коли дощ закінчився, одна краплинка загубилася. На плач прилетів Жук-олень:

-         Чому ти плачеш? Ходімо гуляти.

-         Я не можу, я жду дощ.

-         Що ти від нього хочеш?

-         Щоб він забрав мене додому.

-         Невже тобі тут не подобається? – здивувався Жук.

-         Я хочу додому, до мами і до тата.

   Почав накрапати дощик. Краплинка зустрілася з своїми родичами.

                                                                                             Пронюк Ганна