Виховний захід "Невідома Леся Українка" 3 клас

Мета. В цікавій формі розповісти учням про дитячі роки і творчість видатної

української письменниці та поетеси Лесі Українки, познайомити з маловідомими фактами її життя, заохотити учнів до самостійної пошукової діяльності, розвивати пізнавальну активність учнів, виховувати бажання бути схожими на Л.Українку, повторити її вклад в історію і культуру України.

Обладнання. Презентація, уривки відео уроків, свічка, іграшковий котик, відомості та вірші, які учні знайшли самостійно.

                                 Свято

Вчитель:

-         Хороший день сьогодні

І радісна година.

Зібралась в цьому залі

Вся шкільна родина.

Гарне і цікаве

В нас сьогодні свято

І нові знання ми

Будем здобувати.

Пісня «Шпачок»

Вчитель (нарочито втомлено)

-                                   А може ми не будем

Сьогодні виступати.

Щось так розхотілося

Проводити свято.

Голова щось розболілась –

Нема сил ходити.

Відпочиньте. Телевізор

Піду я дивитись.

( Діти не сперечаються, покірно сідають на стільці. Вчителька бере пульт у руки і «переключає» канали телевізора – презентація на слайдах із зображенням телевізора)

1.     Слайд – Відео частинки уроку трудового навчання (1 хв) з написом «Музичний кліп «Коли є до чогось охота, то кипить у руках робота».

2.     Слайд. – Відео з екскурсії (1хв) з написом « Соціальна реклама «Рухайся більше – проживеш довше»

3.     Слайд – Відео з уроку основ здоров’я (1хв) з написом « Місцева реклама «Цікава робота – уже половина успіху»

4.     Слайд – Відео фізкультхвилинки (3хв). Напис «Майстер-клас «Будь щасливим»

5.     Слайд. Напис «Науково-пізнавальна програма «Про все на світі».

Запис відео. ( Вчителька «оживає», зацікавлено дивиться)

 Ведучий:

-         Доброго дня, шановні телеглядачі. Ви дивитеся телепередачу «Про все на світі». В студії для вас працює (ім’я учня). Тема сьогоднішнього випуску «Леся Українка». Ми всі думаємо, що багато знаємо про цю відому людину. Пропоную перевірити. (Робота із залом. Тести на слайдах).

6.     Слайд.  Справжнє ім’я і прізвище Лесі Українки?

              а) Лариса Петрівна Шевченко

              б) Лариса Петрівна Косач-Квітка

7.     Слайд.  В якому році народилася Леся Українка?

              а) 2008 році

              б) 1871 році

8.     Слайд.  Під яким псевдонімом працювала мати Лесі Українки?

               а) Олена Пчілка

               б) Ганна Котик

9.     Слайд. У будинку Лесі Українки часто збиралися

              а) письменники, художники, музиканти

              б) інженери, техніки, шахтарі

Вчителька:

-         Молодці, діти. Ви знаєте основні відомості про Л.Українку. Пропонуємо вам подивитися сценку із дитинства цієї видатної людини.

10.                        Слайд. Напис «Художній фільм «Дитинство Лесі»

(Діти розігрують сценку)

Сцена 1

Вечір. Тихо. На сцені за столом сидить жінка, яка щось пише. На столі стоїть свічка. Збоку на ліжечку спить хлопчик, обіймаючи іграшкового котика. Встає з-за столу і читає вірш «Зимовий вечір» (3 строфи)

Мама

    ЗИМОВИЙ ВЕЧІР

Там, на килимку, хлоп’ятко

Біля груби задрімало,

Гарне сиве котенятко

Край його мурчить помало.

Добре хлопчикові, гоже,

Котик казку каже й гріє,

А надворі — милий боже!

Що надворі там ся діє!

Ох, яка лиха година:

Вітер виє, завиває,

Розходилась хуртовина,

Снігом вікна укриває…

                           (Олена Пчілка)

Михась просинається.

Михась

-         Мамко, мамко, уже ранок?

Що в нас буде на сніданок?

А татусь уже прийшов? (бігає по сцені)

Щось його я не знайшов…

Мама

-         Ой, Михасю, заспокойся.

Татко прийде, не тривожся.

Сідають за стіл. Заходить тато.

Тато

-         Хто за столиком сидить?

Хто так пізно ще не спить?

Михась

-         Татку, татку, я так ждав.

За тобою сумував.

Мама

-         Щось ти, Петре, нині пізно.

Не дивись на мене грізно. (Допомагає зняти пальто)

Що там чуть за мого брата?

Мусять виїжджати з хати?

Тато

-         За Вкраїну потерпають,

Батьківщину залишають…

Може, все б ще обійшлося…

А де наша Мишолося?

Михась

-         Мишолося, Мишолося.

Леся

-         Ось я, тату, вже найшлася.

Пісня «Буду я навчатись мови золотої»

Сцена 2

Зміна декорацій: забрати «ліжко» та свічку із стола. Стук в двері. Заходить тітка Олена.

Леся

-         Тітко Єлю, ти до нас?

Добре проведемо час!

Тато

-         Сестро, дякую тобі

Що поможеш у біді.

Ми із Олею в Париж –

А ти із дітьми посидиш.

Мама

-         Промислова виставка

В Парижі відкривається.

А такі, як ми, вигнанці –

Таємно зустрічаються.

Побачу брата я, Михайла…

Але ця зустріч тайна-тайна.

З тіткою побудеш, Зея. (Батьки виходять)

Тітка Єля

-         Звідки взялось ім’я Зея?

Леся

-         Це кукурудзи сорт такий,

З стеблом тоненьким і струнким.

Тітка Єля

-         Лариса наша теж така,

Тоненька, ніжна і струнка.

Читати повчимося поки?

Михась

-         Навчилась вже в 4 роки.

Тітка Єля

-         Тоді учімся вишивати.

Леся

-         Уже в шість років я навчилась –

Й сорочка татові згодилась.

Тітка Єля

-         Як тобі це все вдалося?

І ще, чому ти Мишолося?

Леся бере Михася за руку.

Разом

-         Ми не розлучні – Міша й Леся

Тому і звемось Мишолося.

Пісня «Вивчу пісню солов’я»

     Сцена 3

У кімнаті мама, тато, тітка Єля, Леся, Михась. Заходять жандарми.

Жандарми

-         Олена Антонівна Косач. Пройдіть за нами. Ви арештовані. Вас буде вислано з України.

Леся

-         Як так тітко…

Ой, не треба…

Не побачиш в Україні

Ти безхмарного вже неба.

Леся плаче. Тітку забирають. Мама з татом зажурено сидять за столом. Леся бере ручку і папір – щось пише… Потім голосно декламує вірш «Надія»

                 Надія  

           (Л.Українка)

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянути ще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –

Там жити чи вмерти, мені все одно;

Поглянути ще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

11.                        Слайд. Напис «Випуск новин»

Виходять два ведучі і сідають за стіл.

1 ведучий

-         Доброго ранку,

В ефірі новини.

Тітку Лесі відослали

З рідної країни.

За декілька днів,

Біда й радість наша,

Приїхала в гості

Сестра батька – Саша.

Її чоловіка

теж відослали.

Де з дітьми податись -

Вони і не знали.

Тітка Саша для Лесі

Вчителькою стала.

Грати на фортепіано

Старанно навчала.

2 ведучий

-         Цього ж року на свята

Леся застудилась.

Назавжди важка хвороба

В неї учепилась.

Дуже часто у гіпсах

Дівчина лежала.

Грати уже не могла –

Такт ногою вибивала.

Коли родина оселилась

На постійно у селі.

Мишолосіє навчались

У приватних вчителів.

Дуже скоро у родині

Стало четверо дітей.

Брат з сестричкою з’явились –

Радість в хаті оселилась.

Вчитель

-         Всього в сім’ї Лесі Українки було 6 дітей – 2 брати, Михайло та Микола, та 4 сестри: Ольга, Лариса, Ізидора та Оксана. Цікаво, що Леся та Михась вчилися за програмою чоловічої гімназії. А іноземні мови Леся вивчала з мамою. Хочете дізнатися, скільки мов вона вивчила? Аж 10.

12.                        Слайд  Напис «Концерт»

-         Розпочинаємо наш концерт, на якому ви ближче познайомитеся з творчістю Л. Українки.

-          Чи знаєте ви, що слово «напровесні», яке означає рання весна, ввела в українську мову саме Леся Українка. Вірш «Напровесні».

Напровесні

Не дивуйтесь, що квітом прекрасним

Розцвілася дівчина несміла, –

Так під промінням сонечка ясним

Розцвітає первісточка біла.

Не дивуйтесь, що думи глибокі

Будять речі та сльози пекучі, –

Так напровесні дзвінкі потоки

Прудко, гучно збігають із кручі.

Не дивуйтесь, що серце так рв’яно,

Щиро прагне і волі, і діла, –

Чули ви, як напровесні рано

Жайворонкова пісня бриніла?

-         Зараз ви прослухаєте вірш, у якому зустрічається ще одне слово, яке ввела в українську мову Л. Українка. Це слово – промінь. Ніжний, тендітний промінь зайняв місце слова «луч».

КОЛИСКОВА

Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас.
Спи ж ти малесенький,
Пізній бо час

Любо ти спатимеш,
Поки не знатимеш,
Що то печаль;
Хутко прийматимеш
Лихо та жаль.

Тяжка годинонько!
Гірка хвилинонько!
Лихо не спить...
Леле, дитинонько!
Жить - сльози лить.

Сором хилитися,
Долі коритися!
Час твій прийде
З долею битися,-
Сон пропаде...

Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас...
Спи ж ти, малесенький,
Поки є час!

-         Прослухайте ще один вірш , в якому зустрічається слово промінь.

Вже сонечко в море сіда

Вже сонечко в море сіда;

У тихому морі темніє;

Прозора, глибока вода,

Немов оксамит, зеленіє.

На хвилях зелених тремтять

Червонії іскри блискучі

І ясним огнем миготять,

Мов блискавка з темної тучі.

А де корабель ваш пробіг,

Дорога там довга й широка

Біліє, як мармур, як сніг,

І ледве примітне для ока.

Рожевіє пінистий край;

То іскра заблисне, то згасне…

Ось промінь остатній! Прощай,

Веселеє сонечко ясне!

-         Вірш «На зеленому горбочку»

«На зеленому горбочку…»

На зеленому горбочку,

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов маленькая дитинка

Стиха вийшла виглядати,

Чи не вийде її мати.

І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

-         Нам так сподобався цей вірш, що ми вирішили його заспівати.

Пісня «На зеленому горбочку»

-         У наступному вірші Леся Українка відзначила, що всі принади й радощі літа діти не помічали доти, поки не настала зима. І лише відчувши стужу зимову, вони збагнули привабливість і красу літа й засумували за ним.

«Літо краснеє минуло…»

Літо краснеє минуло,

Сніг лежить на полі;

Діти з хати виглядають

В вікна… шкода волі!

Діти нудяться в хатині,

Нудять, нарікають:

«І нащо зима та люта? –

Все вони питають. –

Он все поле сніг завіяв,

Хоч не йди із хати!

У замкнуті дивись вікна,

Ніде й погуляти!

Сніг з морозом поморозив

Всі на полі квіти…

Десь зима та не скінчиться!»

Нарікають діти.

Ждіте, ждіте, любі діти!

Літо знов прилине,

Прийде мила годинонька,

Як зима та згине;

І заквітне наше поле,

І зазеленіє, –

Знов його весна прекрасна

Квіточками вкриє.

-         Прослухавши вірш «Мамо, іде вже зима», ви відчуєте бажання матері на прикладі маленької пташки, яка не боїться зими, навчити сина не лякатися труднощів, бути завжди бадьорим, любити рідну землю, вірити в краще майбутнє свого народу.

«Мамо, іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема…

Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?» –

В неньки спитала дитина.

«Ні, не кожна, – одказує мати, –

Онде, бачиш, пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати, –

Ще зосталась пташина маленька».

«Чом же вона не втіка?

Нащо морозу чека?»

«Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної.

Жде, що знову прилине весна».

«Мамо, ті сиві пташки

Сміливі, певно, ще й дуже,

Чи то безпечні такі, –

Чуєш, цвірінькають так,

Мов їм про зиму байдуже!

Бач – розспівалися як !»

«Не байдуже тій пташці, мій синку,

Мусить пташка малесенька дбати,

Де б водиці дістати краплинку,

Де під снігом поживку шукати».

«Нащо ж співає? Чудна!

Краще шукала б зерна!»

«Спів пташині потіха одна, –

Хоч голодна, співа веселенько,

Розважає пташине серденько,

Жде, що знову прилине весна».

-         Л. Українка була дуже сильною. Її силу можна відчути прослухавши вірш «Як дитиною бувало»

Як дитиною бувало

Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо,

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

«Що, болить?» – мене питали,

Але я не признавалась –

Я була малою горда, –

Щоб не плакать, я сміялась.

А тепер, коли для мене

Жартом злим кінчиться драма

І от-от зірватись має

Гостра, злобна епіграма, –

Безпощадній зброї сміху

Я боюся піддаватись,

І, забувши давню гордість,

Плачу я, щоб не сміятись.

-         Представляємо вашій увазі вірш – пісню «Вишеньки»

          Вишеньки

Поблискують черешеньки

В листі зелененькім,

Черешеньки ваблять очі

Діточкам маленьким.

Дівчаточко й хлоп’яточко

Під деревцем скачуть,

Простягають рученята

Та мало не плачуть:

Раді б вишню з’їсти,

Та високо лізти,

Ой раді б зірвати,

Та годі дістати!

«Ой вишеньки-черешеньки,

Червонії, спілі,

Чого ж бо ви так високо

Виросли на гіллі!»

«Ой того ми так високо

Виросли на гіллі, –

Якби зросли низесенько,

Чи то ж би доспіли?»

      Вчитель

-         На завершення нашого концерту я попрошу цілковитої тиші. Зараз ви прослухаєте імовірний голос Лесі Українки. Запис поганої якості, йому ж 108 років.

13.                       Слайд  «Голос Лесі Українки»

-         Слова майже не можна розібрати. Попросимо  Фетько Богдану  заспівати нам декілька строф балади «Ой заїхав козак та й з Україноньки»

Пісня  «Ой заїхав козак та й з Україноньки»

Ой заїхав козак та й з Україноньки,

Одмовив дівчину та й од родиноньки. (2)

-         Ой поїдь, дівчино, ой поїдь із нами,

Ліпше ж тобі буде, як у твеї мами. (2)

Ой дурна дівчина, дурна послухала,

Сіла з козаченьком, сіла, поїхала. (2)

Ой узяв дівчину під білії боки

Та й кинув дівчину у Дунай глибокий. (2)

Як забачив братик з високого муру,

Спустився до сестри на шовковім шнуру. (2)

Ой десь ти, сестро, розкоші не мала,

Що ти гайдамаці на підмогу стала! (2)

-         Ой мала ж бо я розкоші доволі,

Тільки ж не знала, що то в світі горе. (2)

14.                        Слайд «Невідома Леся Українка».

-         Дуже дивно, але мама Л. Українки вважала її не дуже розумною, тому навчала у приватних учителів.

-         Псевдонім «Українка» з’явився в 13 років.

-         Хворобливу і тендітну Лесю Іван Франко назвав «єдиним мужчиною у нашому письменстві»

-         В останні роки життя очі Л. Українки набули надзвичайного блакитного кольору.

-         Одне з найстаріших дерев Луцька назване «Лесиним ясином».  Говорять, що саме під ним Леся написала свого першого вірша «Надія».

-         Існує астероїд, названий на честь поетеси. Він був відкритий 28 серпня 1970 року і називається 2616 Леся.