Як діти вчительці "хабара" давали (історія із життя класу)

Для розповсюдження газету

В нашу школу передали.

По два сімдесят і п’ять –

Ціну нам намалювали.

Діти чемно копієчки

На стіл вискладають.

Дають гроші за «Долоньку» -

Рахувати знають.

Та газет на всіх не стало

(Бо лиш десять було).

Розхапали всі газети –

Так, якби й не було.

На столі «гора» копійок,

Що діти наскладали.

Тут підходить хлопчик й дівча…

Й тихо теж поклали.

Бо спізнились і не знають,

За що гроші тут збирають.

Всі кладуть, й вони поклали:

-         Видно, «мито» ми проспали.

На «хабар» я не піддалась,

Тільки щиро засміялась:

-         Взяв газету – заплати.

А без причини…

На стіл гроші не клади.